Не повертають вилучене майно військового: заява, скарга та апеляція

1. З’ясуйте, чи є річ саме тимчасово вилученим майном

Зіставте протокол з описом вилученого та ухвалу, яка дозволяла обшук. Частина сьома статті 236 КПК відносить до тимчасово вилучених речі й документи, які не входять до переліку, на відшукання якого прямо надано дозвіл, і не заборонені законом до обігу. Для речі, прямо охопленої дозволом суду, не застосовуйте автоматично алгоритм повернення лише через сплив 48 годин.

Окремо перевірте, чи накладено на цю річ арешт. Якщо чинна ухвала про арешт існує, потрібна оцінка її оскарження або скасування за статтею 174. Скарга про неповернення тимчасово вилученого майна не замінює скасування чинного арешту. Детальний порядок арешту наведено в окремій статті нижче.

Фраза «це речовий доказ» не пояснює сама по собі всі підстави та тривалість утримання. Попросіть назвати процесуальний документ, дату та законну підставу зберігання. Стаття 100 передбачає якнайшвидше повернення речового доказу володільцю з установленими Кодексом винятками. Правовий режим оцінюють за сукупністю документів, а не лише за усною відповіддю слідчого.

2. Відновіть строки: подання клопотання і судова ухвала — різні події

За загальним правилом частини п’ятої статті 171 клопотання слідчого або прокурора про арешт тимчасово вилученого майна подають не пізніше наступного робочого дня після вилучення. Якщо цього не зроблено, майно має бути негайно повернуте особі, у якої його вилучили.

Для тимчасового вилучення під час обшуку чи огляду на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235, діє спеціальний строк: 48 годин після вилучення. Йдеться про подання клопотання, а не про завершення експертизи чи отримання власником відповіді. За статтею 115 у строк, обчислюваний годинами, входить і неробочий час; 48 годин не означають два робочі дні.

Частина шоста статті 173 встановлює інший відлік: ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна суд постановляє не пізніше 72 годин із дня надходження клопотання до суду, інакше майно повертається. Не рахуйте ці 72 години від початку обшуку та не додавайте їх механічно до будь-якої ситуації без перевірки судового руху матеріалів.

Є окремий випадок за частиною третьою статті 172: суд повернув клопотання для усунення недоліків і встановив 72 години або менший строк. Тоді майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого строку, а якщо виправлене клопотання подали вчасно — після його розгляду та відмови в задоволенні. Отримайте саме цю ухвалу: повернення клопотання на виправлення не тотожне відмові в арешті.

• Запишіть дату й час фактичного вилучення, джерело цих даних та ідентифікатори кожної речі.
• З’ясуйте дату подання клопотання, дату надходження до суду, номер судової справи та всі ухвали щодо цієї речі.
• Збережіть копії рішень і підтвердження їх отримання; відсутність документа у вас ще не доводить, що рішення взагалі немає.

3. Подайте адресну вимогу про повернення

Зверніться письмово до слідчого або дізнавача, який веде провадження, та процесуального керівника — прокурора. Назвіть номер провадження, дату вилучення, свій статус, точний перелік майна й конкретну підставу повернення. За статтею 169 такою підставою може бути, зокрема, визнання прокурором вилучення безпідставним, відмова в арешті, сплив відповідних строків або скасування арешту.

Просіть повернути конкретні речі, повідомити місце й порядок їх отримання та назвати чинні рішення, якщо орган вважає подальше утримання законним. Додайте наявні копії протоколу, опису, відповідних ухвал і документів про належність або законне володіння. Не вимагайте абстрактно «повернути все», якщо частину речей арештовано, а частину — ні.

Збережіть повний підписаний текст і доказ подання: відмітку канцелярії або поштове підтвердження з описом вкладення. Попередня письмова вимога допомагає зафіксувати позицію органу, але не створює нового строку утримання майна й не є підставою пропустити строк судової скарги. Не чекайте звичайного місячного розгляду звернення громадянина, коли питання регулюється КПК.

4. Якщо майно не повертають: підготуйте скаргу слідчому судді

Пункт 1 частини першої статті 303 дозволяє оскаржити бездіяльність щодо неповернення тимчасово вилученого майна відповідно до статті 169. Серед осіб, які мають таке право, прямо зазначений володілець тимчасово вилученого майна. Не потрібно автоматично вважати, що скаржитися може лише підозрюваний.

За статтею 306 скаргу розглядає слідчий суддя належного місцевого суду, а в провадженнях, віднесених до підсудності ВАКС, — слідчий суддя ВАКС. Перед поданням перевірте компетентний суд і чинну територіальну підсудність: суд за вашим місцем проживання не завжди належний.

Стаття 304 встановлює десятиденний строк від рішення, дії або бездіяльності, а для рішення, оформленого постановою, — від отримання її копії. Для неповернення потрібна оцінка моменту, коли виник обов’язок повернути майно, та характеру бездіяльності. Безпечна практична дія — звернутися одразу після встановлення порушення; не покладайтеся на припущення, що скаргу можна подати будь-коли або що кожна повторна заява обнуляє строк.

Якщо є ризик пропуску, разом зі скаргою поруште питання про поновлення строку за статтею 117 та додайте докази конкретних перешкод. Саме посилання на військову службу без пояснення, коли й чому вона унеможливила дію, не гарантує поновлення.

• Укажіть суд, свої дані, номер провадження, орган та посадову особу, бездіяльність якої оскаржуєте.
• Викладіть хронологію, правовий статус майна, підставу повернення та докази неповернення.
• Сформулюйте прохання зобов’язати повернути точно перелічене тимчасово вилучене майно; не підміняйте його вимогою скасувати арешт.
• Додайте протокол, опис, ухвали, документи про володіння, звернення й підтвердження подання, за потреби — клопотання про поновлення строку та документи представника.

5. Забезпечте участь у розгляді та перевірте воєнні винятки

Загальний строк розгляду такої скарги за статтею 306 — не пізніше 72 годин від її надходження. Обов’язковою є участь скаржника або його захисника чи представника; відсутність слідчого, дізнавача або прокурора не перешкоджає розгляду. Військовому варто завчасно організувати належне представництво, а не просто надіслати документи й перестати перевіряти повідомлення.

Ці 72 години стосуються розгляду скарги, а не строку фактичного повернення речі. Підготуйте коротку послідовність дат і поясніть, які документи підтверджують кожну з них. Якщо орган уже повернув частину майна або з’явилася нова ухвала про арешт, повідомте про це та уточніть, які вимоги залишаються актуальними.

Стаття 615 містить спеціальні воєнні правила. Зокрема, за об’єктивної неможливості судового здійснення визначених повноважень щодо арешту їх може виконувати керівник відповідного органу прокуратури мотивованою постановою. Тому перевіряйте не лише наявність судової ухвали. Сам воєнний стан без установленої об’єктивної неможливості не дає необмеженого права утримувати речі.

Для строків статей 304, 306 і 395 пункт 5 частини першої статті 615 передбачає спеціальний порядок за об’єктивної неможливості виконати дію: невідкладно після появи можливості, але не пізніше 15 днів після припинення чи скасування воєнного стану. Це не дозвіл відкладати скаргу до завершення війни, якщо подати її можливо зараз.

6. Відмова у скарзі: врахуйте рішення КСУ від 21 липня 2026 року

Рішенням № 8-р(ІІ)/2026 Конституційний Суд визнав неконституційними приписи статей 307 і 309 саме в частині, що не передбачала апеляційного оскарження відмови задовольнити скаргу на неповернення тимчасово вилученого майна за статтею 169. У цьому аспекті приписи втратили чинність із дня ухвалення рішення. Тому старе твердження, що таку відмову взагалі не можна оскаржити під час досудового розслідування, вже не є актуальним.

Для апеляції на ухвалу слідчого судді стаття 395 передбачає п’ять днів із дня оголошення та подання безпосередньо до апеляційного суду. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка оскаржує, відлік для неї починається від отримання копії; для особи під вартою — від вручення копії. Не ототожнюйте відсутність у засіданні через службу з відсутністю виклику.

Це правило стосується відмови у скарзі на неповернення тимчасово вилученого майна. Воно не робить апеляційно оскаржуваною будь-яку відмову скасувати арешт за статтею 174. Для арештованого майна застосовується інша процедура, описана в пов’язаному матеріалі. Отримавши ухвалу, одразу перевірте її точний предмет і дату, не обирайте спосіб захисту лише за словом «майно».

7. Доведіть повернення до фактичного отримання речей

Після сприятливого рішення отримайте його копію й перевірте, які саме речі підлягають поверненню, хто їх зберігає та чи доведено рішення до відповідального органу. За статтею 169 після отримання рішення про відмову в арешті, часткове задоволення клопотання або повне чи часткове скасування арешту слідчий і прокурор повинні негайно вжити заходів до виконання та повідомити слідчого суддю.

Узгодьте отримувача й документи, що підтверджують його повноваження. Якщо річ облікована як військове майно, залучіть належного представника власника; особисте користування не означає приватної власності. При передачі звірте модель, серійні номери, кількість, комплектність, пломби та видимий стан із початковим описом. Зафіксуйте розбіжності у документі передачі й збережіть свій примірник.

Якщо рішення не виконують, зафіксуйте звернення, відповідь або її відсутність та з адвокатом перевірте актуальну підставу подальшого утримання й належну наступну дію. Не вилучайте речі самостійно і не ігноруйте інші чинні обмеження. Для первинного звернення на сайт достатньо коротко описати проблему без надсилання секретних, оперативних чи зайвих персональних даних.